Сьогодні другі роковини повномасштабного російського вторгнення в Україну.

24 лютого рівно два роки від дня, коли росія перейшла останню межу – розпочала криваву повномасштабну війну проти України та геноцид українського народу .

Під надуманим приводом захисту російськомовного населення в нашій державі від уявних утисків та обмежень кремль насправді поставив за мету знищити військовим шляхом українську державу та ідентичність. Водночас ця агресія виявилася викликом міжнародному світовому порядку , створеному після Другої світової війни, порушила загальну стабільність у Європі та стала глобальною загрозою для світової безпеки.

Нинішній режим у росії має всі ознаки тоталітарного, він у силовий спосіб намагається змінити межі міжнародно визнаних кордонів суверенної держави. Режим, який отримав назву «рашизм», сповідує ідеологію, яка є сумішшю негативних течій, що мали місце в історії світової цивілізації у різні епохи: фашизму, більшовизму, нацизму, реваншизму, ксенофобії, імперіалізму тощо. До того ж, як «духовні скрєпи» пропагують ідеї так званих «величі російської культури» та «світового центру православ’я».

Сучасна російсько – українська війна розпочалася де – факто ще десять років тому, у лютому 2014 року, коли російська федерація підло скористалася тим, що в Україні після Революції Гідності мали місце тимчасовий вакуум державної влади та деморалізація частини силового блоку. Разом з тим, упродовж 2014 року Збройні Сили України, підкріплені численними формуваннями українських добровольців, зупинили просування та звільнили від московських загарбників більшість захоплених ними на той час територій. Відтоді і до 24 лютого 2022 року основні воєнні дії не виходили за межі сходу нашої країни, але територія Автономної Республіки Крим і значна частина Луганської та Донецької областей залишилися окупованими.

Увесь цей час кремль намагався переконувати світ, що повністю підконтрольні москві окупаційні режими в Донецькій та Луганській областях України насправді є незалежними державними утвореннями, які прагнуть свободи, а українська влада намагається їх придушити, і тому в Україні відбувається «громадянська війна», а росія – лише «миротворець».

Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну 2022 року остаточно викрило істинні наміри агресивного режиму.

Російська федерація веде проти України екзистенційну війну, метою якої є не лише захоплення нашої території, а й знищення української державності та національної ідентичності і геноцид Українського народу. Жорстокий ворог не має наміру зупинятися, він не рахується з величезними втратами і готовий продовжувати агресію до досягнення своїх цілей. Відтак кожен українець сьогодні має усвідомлювати необхідність особистої активної участі в обороні держави – чи на фронті, чи в тилу.

Повномасштабний напад росії (московії!) зумовив консолідацію української нації, і ця єдність стала основою організації спротиву. Зупинити наступ військ російської федерації, зірвати їхні плани щодо захоплення за лічені дні України вдалося лише завдяки спільним зусиллям Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших військових формувань, масового волонтерського руху і просто українців, що піднялися на боротьбу з ворогом.

Наш героїчний опір став не лише боротьбою за свободу країни та виживання Українського народу. Ми є нині форпостом вільної Європи та усього демократичного світу, запорукою їх безпеки та майбутнього. Без перебільшення, від перемоги України залежить стабільність у світі загалом.

Водночас наша держава ефективно стримує агресію і долає ворога завдяки потужній міжнародній допомозі.

Ми маємо й надалі залишатися консолідованими як усередині держави, так і на міжнародному рівні задля перемоги над агресором й розбудови демократичної правової Української держави в сім’ї європейських націй.

За ці важкі роки Девладівська громада об’єдналися як ніколи, стали єдиними, неймовірно хоробрими і стійкими.

Але ціна, на жаль, у цієї війни занадто висока…

Два роки … дні і ночі страху, сліз, болю, жаху, розпачу…За цією цифрою стоять скалічені долі дітей та дорослих, щоденні ракетні удари, обстріляні та зруйновані цілі міста, села, інфраструктура, окупація українських територій, мільйони людей через невиправданий напад росії змушені були залишити свої домівки. А ще за цією цифрою ховаються найстрашніші слова – смерть і ніколи…

За цей найскладніший рік в історії незалежної України ми віч-на-віч зіткнулися зі смертю. Тисячі кращих синів і дочок віддали за Україну та наше з вами майбутнє найцінніше – свої життя. Найважче проводжати в останню дорогу наших земляків – молодих, яким би ще жити й жити. Від 24 лютого вже 18 бійців прийняла земля Девладівської громади в свої обійми. У скорботі схиляємо голову перед подвигом Героїв! Вічна і світла їм пам’ять!

Я щиро вдячна всім мешканцям нашої громади: хто зараз в Україні, і тим, хто за межами держави, але не забуває про рідну землю, за працю, добре слово, милосердя, хто в цей нелегкий час простягнув руку допомоги переселенцям та допомагав військовим.

Низький уклін живим Героям, які продовжують захищати Україну від ворога! Дякуємо і нашим друзям, міжнародним донорам, які були з нами весь цей час!

Україна втрималася у перші дні війни, перекресливши всі плани ворога, і ось вже другий рік мужньо обороняє свої кордони. Вірмо, що 2024 рік буде переможним у війні проти російських загарбників!

Слава Україні!

Девладівський сільський голова Олена НЕЛІПА