Що таке персональні дані. Як захистити свої персональні дані?
Ми щодня можемо використовувати свої ім'я та прізвище, адресу, іншу інформацію про себе. Але чи можуть це робити інші? Можуть, якщо людина надала згоду на обробку її персональних даних. І добре, якщо таку згоду просять в органах влади та в інших офіційних установах. Трапляються випадки, коли персональні дані поширюються без відома і згоди людини. А буває й таке, що шахраї збирають такі дані прямо з порогу вашого будинку. Тож потрібно бути пильними і вчитись, як же захистити свої персональні дані.
Що таке персональні дані?
До персональних даних можна віднести будь-які відомості, за якими може бути ідентифікована людина.
Зокрема, це прізвище, ім’я, по батькові, адреса, паспортні дані, національність, освіта, сімейний стан, релігійні та світоглядні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо. Також, це дані про особисті майнові та немайнові відносини людини з іншими особами, зокрема членами її сім’ї.
Персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання посадових або службових повноважень, не є конфіденційною інформацією.
Обробка конфіденційних даних про фізичну особу без її згоди не допускається. Виняток - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Що таке обробка даних?
Обробка персональних даних – це будь-яка дія від збирання до знищення персональних даних. Це реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання, поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення.
Які права має людина, персональні дані якої обробляються?
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону «Про захист персональних даних» людина має право, зокрема:
знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки,
на доступ до своїх персональних даних;
на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв’язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи;
вносити застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних під час надання згоди;
відкликати згоду на обробку персональних даних;
В який термін людина має право отримати інформацію про свої персональні дані?
Людина має право отримувати відповідь про те, чи обробляються її персональні дані, а також отримувати зміст таких персональних даних.
Терміни відповіді на такий запит - не пізніш як через 30 календарних днів з дня надходження запиту.
Які підстави для обробки персональних даних?
Підставами для обробки персональних даних є:
1) згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних;
2) дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень;
3) укладення та виконання правочину, стороною якого є суб’єкт персональних даних або який укладено на користь суб’єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб’єкта персональних даних;
4) захист життєво важливих інтересів суб’єкта персональних даних;
5) необхідність виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законом;
6) необхідність захисту законних інтересів володільців персональних даних, третіх осіб, крім випадків, коли суб’єкт персональних даних вимагає припинити обробку його персональних даних та потреби захисту персональних даних переважають такий інтерес.
Наприклад, здійснюючи свої функції Криворізький місцевий центр безоплатної правової допомоги обліковує клієнтів. Для цього людина надає згоду на обробку її персональних даних. Адже без цього центр не зможе винести наказ про призначення адвоката або внести дані про клієнта в нашу базу даних.
Інша справа, коли людина сама надає свої персональні дані невідомим неідентифікованим людям і навіть не задумується над тим, що з цими даними може відбуватись, хто і як їх використає.
Хто та як здійснює контроль у сфері захисту персональних даних?
Контроль здійснюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини - омбудсменом. Він має право проводити перевірки тих осіб, установ усіх форм власності, органів влади, які беруть у людей і обробляють їхні персональні дані. За результатами перевірок складаються акти та видається припис про усунення порушень, або протокол про адміністративне правопорушення і притягнення до відповідальності.
Куди звертатися у разі незаконної обробки персональних даних та втручання в особисте життя людини?
Крок 1. У випадку незаконної обробки персональних даних та втручання в особисте життя, людина вправі звернутися до установи/організації з вмотивованою вимогою:
заборонити таку обробку;
внести зміни до своїх персональних даних (у випадку їх недостовірності);
вимагати їх знищення.
Якщо ця вимога не буде виконана, то особа може оскаржити вказані дії чи бездіяльність до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду.
Яка існує відповідальність за порушення щодо використання персональних даних?
Ст.182 Кримінального кодексу України передбачає, що незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації -
караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А це 8500-17 000 гривень.
Також такі діяння караються:
виправними роботами на строк до двох років,
арештом на строк до шести місяців,
обмеженням волі на строк до трьох років.
Що робити якщо у вас вимагають персональні дані невідомі вам особи з невідомих вам причин?
Давати персональні дані чи не робити такого - вибір кожного.
у вас взяли персональні дані і використовують без вашої згоди - звертайтесь до поліції. Не давайте свої документи і їх копії незнайомим вам особам, які завітали до вас додому. А краще - не впускайте до себе чужих, перевіряйте ретельно посвідчення тих, кого пускаєте у свою квартиру чи дім. Фахівці державних, комунальних служб, підприємств такі посвідчення мають.
Перепровіряйте те, що вам кажуть усно. Адже зараз шахраї оформлюють навіть онлайн-кредити, маючи необхідні дані. Ретельно думайте, чи варто показувати невідомим вам особам свій паспорт і тим більше давати його копію. Інша справа - якщо паспорт потрібен для виконання органами влади своїх обов'язків тощо. Щоб підтвердити, що саме ви звернулись за субсидією, до звернення вас попросять долучити копію паспорта.
Фіксуйте посвідчення, фотографуйте гостей, які завітали з невідомої причини. І ніколи не лишайте їх без уваги з вашого боку чи кого-небудь з вашої родини у вашій оселі.
Якщо ж вам телефонують колектори щодо кредитів, які ви не брали, то ви також маєте право запитати, звідки у них ваші персональні дані і поскаржитись Омбудсмену.
Чи мають право медики поширювати інформацію про стан здоров’я пацієнта?
Медична таємниця - це збереження в таємниці від інших людей відомостей, які за правом належать пацієнтові. Лікар, медсестра, яким стало відомо про хворобу, не мають права розголошувати інформацію про стан здоров'я людини.
Медичною таємницею є:
факт звернення людини до лікувального закладу за медичною допомогою;
стан здоров'я людини;
діагноз;
обставини, що передували захворюванню або спровокували його;
функціональні особливості організму;
шкідливі звички,
особливості психіки,
майновий стан,
інші відомості, отримані при медичному обстеженні, зокрема інформація про сімейне, інтимне життя людини, а також про стан здоров'я родичів, близьких пацієнта.
За умисне розголошення лікарської таємниці, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки, передбачена кримінальна відповідальність відповідно до статті 145 Кримінального кодексу України.
Як діяти, якщо вам телефонують і просять повідомити персональні дані?
Останнім часом активізувались мобільні шахраї. Наприклад - Шахрай представляється покупцем товару, який ви продаєте в мережі Інтернет Ще варіант - людина представляється працівником банку, говорить, що з картою щось не так і просить повідомити інформацію про ПІН-код, реквізити картки (термін дії картки, три цифри на звороті картки, SMS-паролі від банку або мобільного оператора).
Що робити? Завершіть розмову – це 100% шахрай! Не повідомляйте жодних персональних даних. Для перерахунку грошей на картку достатньо назвати лише номер картки – це 16 цифр, які вказані на лицьовій стороні вашої картки. Намагайтесь більшість операцій із продажем та купівлею проводити накладним платежем.
У жодному разі не повідомляйте ваші персональні дані:
- ПІН-код;
- термін дії картки;
- три цифри на звороті картки;
- пароль до онлайн-банкінгу;
- паролі, що надходять в SMS від банку або мобільного оператора.
У будь-якій незрозумілій ситуації телефонуйте до свого банку за номером, що вказаний на звороті картки.
Що робити, якщо ж ви виявили незаконне поширення ваших персональних даних?
Якщо ви виявили незаконне поширення, обробку чи використання ваших персональних даних - звертайтесь і до поліції, і до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Адреса Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008
Гаряча лінія:
тел.: 044-253-75-89
тел.: 0800-50-17-20
Email: hotline@ombudsman.gov.ua
А якщо ви потребуєте юридичної консультації та правової допомоги, звертайтесь до Криворізького місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги та наших бюро. Усі без виключення мають право на безкоштовну юридичну консультацію та допомогу у складанні заяв, запитів та скарг.
Софіївське бюро правової допомоги знаходиться за адресою: смт.Софіївка, вул.. Карпенка, 20, каб. 7, ел. пошта sofiivske@legalaid.dp.ua, моб. тел. 097-495-83-16. Графік роботи: з понеділка по четверг з 8.00 до 17.00, у п’ятницю з 8.00 до 15.45.
Як правильно писати звернення?
Громадяни України, особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності. При цьому організація-отримувач звернення зобов'язана розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Таке право закріплене ст..40 Конституції України та Законом України «Про звернення громадян».
Серед видів звернень виділяють:
Пропозиції (зауваження);
Заяви (клопотання);
Клопотання;
Скарги.
Звернення можуть бути подані окремою особою (індивідуально) або групою осіб (колективно).
Окремий вид звернення - електронна петиція. Це колективне звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції.
Звернення може бути усним чи письмовим.
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).
Як оформити звернення?
Звернення має містити кому воно адресоване. Ця інформація пишеться в правому верхньому куту.
Далі потрібно зазначити наступне:
1. Прізвище, ім’я, по батькові особи, яка звертається.
2. Місце проживання особи, яка звертається.
3. Суть порушеного питання (залежно від форми звернення).
4. Підпис заявника (заявників) та дата – у письмовому зверненні.
5. Електронна поштова адреса, на які заявнику може бути надіслано відповідь, або інші засоби зв’язку з ним – у електронному зверненні.
Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 Закону України «Про звернення громадян».
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду (ст.7). Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Як направити звернення?
Перший варіант – написати на папері і віднеси в організацію, віддавши в канцелярію. При цьому просіть проставити відмітку про отримання на вашому примірнику – дату отримання, вхідний номер, підпис відповідальної особи і її прізвище.
Другий варіант – направити написане на папері звернення поштою, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з описом вкладення. При цьому зберігайте квитанцію і корінець про отримання вашого листа.
Третій варіант – направити від скановану копію звернення на електронну пошту установи. Знайти адреси електронних пошт можна на офіційних сайтах установ. При цьому раджу після направлення звернення зателефонувати і уточнити факт його отримання і реєстрації. Попросіть надати вам вхідний номер.
Четвертий варіант – скористатись електронними формами та сервісами для направлення звернень.
Урядовий контактний центр
https://ukc.gov.ua/
Центр Е-контакт Дніпропетровської обласної держадміністрації
https://e-contact.dp.gov.ua/
Сайт для прийому заяв, скарг, претензій від криворіжців
https://spilkuisia.kr.gov.ua/
Як варіант, можна використовувати звернення через онлайн-сервіси, чат-боти, гарячі лінії. Наразі актуальними стають чат-боти. Наприклад, для захисту прав споживачів @derzhspozhivsluzhba_bot
Для допомоги потерпілим від насильства https://t.me/NHL116123
Для допомоги дітям - у телеграмі @CHL116111
Але пам'ятайте, що відповідно до Закону України "Про звернення громадян" ваша заява чи скарга матиме силу офіційного документа, коли буде підписана вами. Тож використовуючи альтернативні варіанти, пам'ятайте: не реагують на усне звернення - пишіть письмово і йдіть на пошту, а паралельно - скановану версію направляйте на електронну пошту.
Які треба знати гарячі лінії для усних звернень?
1545 – урядовий контакт-центр
0-800-505-600 – гаряча лінія Дніпропетровської ОДА
1520- контакт-центр Кривого рогу
0-800-213-103 – безоплатна правова допомога
116123, 1547 – для потерпілих від насильства
1677 – контакт-центр Національної служби здоров’я України для пацієнтів
В яких випадках звернення не підлягають розгляду?
письмове звернення без зазначення місця проживання або не підписане автором, тобто анонімне звернення;
звернення, з якого неможливо визначити суть порушеного питання;
повторні звернення від однієї і тієї ж особи до одного і того ж органу (посадової особи) з одного і того ж питання, яке вже було вирішено даним органом (посадовою особою) по суті;
звернення-скарга, яка подана із пропущенням зазначених вище строків;
звернення, подане особами, які визнані недієздатними у судовому порядку.
Як оскаржити ненадання відповіді на звернення?
Варіантів три: направити скаргу до вищого органу, до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини та звернутись до суду. У випадках відмови у прийнятті звернення викликайте поліцію 102 (стаття 212-3 КУПАП) та звертайтесь до омбудсмена.
Згідно з п. 8-1 частини 1 статті 255 КУпАП у справах про правопорушення, передбачені статтею 212-3 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Крім того, пункти 11, 12, 14 частини 1 статті 13 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» передбачають, що Уповноважений Верховної Ради України за прав людини має право, зокрема, направляти у відповідні органи акти реагування Уповноваженого у разі виявлення порушень прав і свобод людини і громадянина для вжиття цими органами заходів; перевіряти стан додержання встановлених прав і свобод людини і громадянина відповідними державними органами, в тому числі тими, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, здійснюють виконання судових рішень, вносити в установленому порядку пропозиції щодо поліпшення діяльності таких органів у цій сфері; здійснювати інші повноваження, визначені законом.
Уповноважений Верховної Ради України:
Email: hotline@ombudsman.gov.ua
Адреса: 01008, м. Київ-08, вул. Інститутська, 21/8
Гаряча лінія:тел.: 044-253-75-89, тел.: 0800-50-17-20 ( безкоштовно )
В усіх випадках за людиною залишається право на звернення до суду!
Де отримати правову допомогу?
У системі безоплатної правової допомогу юристи допоможуть:
✓ скласти звернення, скаргу, запит на інформацію;
✓ скласти скаргу до Омбудсмена у разі порушення прав на звернення та інформацію;
✓особам, визначеним ст.
14 Закону "Про безоплатну правову допомогу" (ветерани війни, діти, внутрішньо переміщені особи, особи з інвалідністю, особи, чий дохід не вище 2-х прож.мінімумів, особи, постраждалі від насильства, тощо) призначається юрист або адвокат, гарантований державою.
Всеукраїнський контакт-центр 0-800-213-103
Мобільний додаток "Безоплатна правова допомога"
Електронна пошта для направлення звернень громадян: kryvyyrih.dnipro@legalaid.dp.ua
Криворізький місцевий центр безоплатної правової допомоги:
вул.Качалова, 2, 098-040-83-70
вул.Станіслава Конткевича, 37, 067-276-54-76
вул.Героїв АТО, 30, каб.102, 097-139-88-57
Софіївське бюро правової допомоги: смт.Софіївка, вул.Карпенка, 20, каб.7,тел.097-495-83-16.
Широківське бюро правової допомоги: ж-в Інгулець, пр. Перемоги, 33а, 097-531-65-81
Жовтоводське бюро правової допомоги: м.Жовті Води, бульв.Свободи, 62, тел. 050-505-28-33;
П’ятихатське бюро правової допомоги: м.П’ятихатки, вул.Пушкіна, 107, тел.096-188-55-43;
Апостолівське бюро правової допомоги: м.Апостолове, вул.Центральна, 63, тел.068-208-50-52;